Історія писанкарства

Перші писанки писала Мати Божа. Як Ісус був маленький, то любив гратися писанками. Мати Божа писала писанки йому золотим пензлем.  Як Христа взяли на муки, Мати Божа писала їх поночі, але писанки виходили дуже гарні, бо Мати Божа, пишучи їх, плакала, сльози її котилися з очей і де слізка на писанку капнула, там зробилася цяточка, тому-то і досі на писанках ставляться крапки.

Коли розіп’яли Христа, то кров з Його ран стікала на камінці під хрестом, із кожного камінчика поставала крашанка червоного кольору, а від сліз Матері Божої, що стояла біля розіп’ятого Христа,  з’являлись писанки.

fgdfhxfgh

 

Коли Спаситель ніс свій хрест на гору Голгофу, зустрів  чоловіка, що саме ніс до Єрусалима яйця в кошику на продаж. Чоловік бачив, як тяжко нести Ісусові хрест, поставив свій кошик у рові при дорозі, а сам кинувся помагати Спасителеві. Ішли вони і несли хрест аж на гору Голгофу. Коли ж Ісуса вже і розп’яли, пригадав собі той чоловік за свій кошик та вернув знов на те місце, де його залишив. Приходить — дивиться, а в кошику всі яйця пописані та покрашені. Не поніс же він їх більше на продаж, лише вернув додому та сховав на пам’ятку, бо мав те чудо за вдяку від Христа, за те, що йому допоміг нести хрест. Та від того пішло прикрашання  яєць на Великдень.

Як Ісус Христос на Хресті умер, один з його катів взяв яйце, спік в огні і каже: «Говорять, що Ісус воскресне, а він так воскресне, як з того яйця виклюєся курка». Ледве це сказав, а з яйця виклювався когут і голосно заспівав.

wertyui

Як Юда зрадив  Ісуса Христа і повернувся додому, прийняла мати його вареними яйцями і почала картати за його вчинок. При тім казала: «Ти продав свого пана, а він тим часом воскресне». На це Юда засміявся і відповів: «Мій пан тоді воскресне, як з тих яєць вилізуть курчата». Але ледве се вимовив, як з варених яєць дійсно вибігли курчата.

На Київщині оповідають, що коли Ісус Христос ходив зі св. Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там люди були; побачили вони Христа та й почали камінням та грудками жбурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки та крашанки на Великдень.

На Уманьщині кажуть, що погані люди та спокушали Христа, як Він ішов на страждання. Набрали в пелену камінців і спитали Спасителя: «Що в пелені?» — Христос каже: «Крашене і писане!» Вони відкрили пелену, щоб посміятися, а там справді — крашанки та писанки.

За матеріалами  книги Віри Манько

«Українська народна писанка»

Підготувала Чорноус Катерина

144