Концепція виховної роботи

                        Концепція культурно-виховної роботи

І. Загальні положення

      Культурно-виховна діяльність у МКУ ім..П.Орлика — поєднує цілеспрямовану організацію і управління процесом розвитку творчої конкурентоспроможної особистості сучасного фахівця, індивідуалізацію навчання і позанавчальних заходів з метою розвитку духовності і культури молоді, що відповідає потребам її самореалізації у контексті гуманістичних цінностей, демократизації суспільного життя і розбудови української державності.    

     Культурно-виховна робота є складовою частиною цілісної системи підготовки спеціалістів Її концептуальні засади визначають Конституція України, закони з питань освіти, Концепція національно-патріотичного виховання, які розроблені на підставі Указу Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання»

     Провідна ідея культурно-виховної діяльності — ідеал всебічно розвиненої особистості сучасного фахівця

     Головна мета — розвиток здібностей молодих фахівців, їх громадянське самоусвідомлення, поєднання глибоких професійних знань, умінь і практичних навичок з національною свідомістю, високою духовною, моральною, художньо-естетичною, правовою, політичною, фізичною, екологічною культурою, здатність захищати й відстоювати власні позиції і погляди, керуючись національними інтересами та потребами суспільства.

           Реалізація культурно-виховної діяльності передбачає:

• формування сучасних знань, правової культури, знання і дотримання законів України, прийнятих у ній морально-етичних норм;
• передача молодому поколінню багатств духовної культури українського народу і на цій основі виховання почуття патріотизму, національної свідомості, громадянської відповідальності за долю рідної землі;
• виховання мовної культури, глибоке знання і володіння українською мовою, як основою національної самобутності;
• шанобливе ставлення до національних традицій, звичаїв, обрядів, культури, історії рідного народу, повага до батьків, родини, виховання почуття єдності поколінь, спільності культурної спадщини;
• виховання почуття господаря на своїй землі, любові до неї та відповідальності за її долю;
• стимулювання потреби у набутті знань і професійної майстерності, вироблення розуміння необхідності праці, як основи прогресу, запоруки матеріальних і культурних благ суспільства;
• засвоєння і дотримання загальнолюдських моральних якостей: працьовитості, справедливості, чесності, доброти, милосердя, толерантності;
• формування культури взаємин та спілкування між людьми, виховання поваги до людської гідності і честі юнаків та дівчат, почуття відповідальності та взаємоповаги у відносинах між ними;
• психологічна підготовка молоді до сімейного життя, формування культури сімейних відносин, статеве виховання юнаків і дівчат;
• розвиток високої художньо-естетичної культури, розвиток на основі кращих зразків національної та світової культури художніх смаків, естетичних потреб і почуттів;
• виховання екологічної культури, розуміння необхідності гармонії людини з природою;
• створення умов для розвитку індивідуальних здібностей і таланту молоді, самореалізація особистості;
• забезпечення повноцінного фізичного розвитку молоді, як основи та невід’ємного елементу всебічного розвитку особистості.

Основоположні принципи виховання:

• єдність процесу навчання і виховання;
• безперервність, послідовність, наступність;
• пошуковість і творчість;
• врахування багатогранної й цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей;
• пріоритет національних культурно-виховних традицій;
• вивчення і врахування духовних запитів та інтересів студентів;
• організація самоврядування;
• інтегративність виховного процесу;
• оптимізація педагогічних вимог, спрямованих на підвищення ефективності виховання.

 Система культурно-виховної діяльності вміщує:

• творчу співпрацю педагогічного і студентського колективів;
• виховні години дорадників академічних груп;
• інформаційно-просвітницькі та культурно-масові заходи;
• цілеспрямовані позанавчальні виховні заходи на рівні академічних груп;
• пізнання культурних традицій рідного краю, міста Миколаєва , України;
• заняття в творчих колективах, клубах за інтересами, в спортивних секціях
• робота в органах студентського самоврядування;

2 Стратегічні напрями культурно-виховної діяльності:

• створення на основі національної самобутності й досягнень світової цивілізації життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високого рівня підготовки конкурентоздатних фахівців, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості;
• громадянське виховання в умовах розвитку української державності, формування у студентів патріотизму, соціально – політичної компетентності в суспільній сфері, яка передбачає політичну, правову й економічну освіченість, здатність керуватися здобутими знаннями, долучаючи до цього християнські морально-етичні цінності, державну символіку, народні символи України, власні традиції навчального закладу;
• пошук нетрадиційної організації культурно-виховної роботи, використання різноманітних засобів, ефективних форм і методів її проведення, постійне поглиблення змісту особистісно-орієнтованого навчання і виховання при умові, що студент є активним, діяльним суб’єктом виховного процесу;
• розробка системи педагогічного виховного впливу на формування особистості шляхом читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, педагогічної практики, позаурочних заходів, відзначення державних, національних свят, використання культосвітніх закладів міста, туризму, фізично-оздоровчої діяльності.

3 Основні шляхи реалізації концепції, контроль виконання.

 Передумови успіху культурно-виховної діяльності визначають:

• активна і зацікавлена участь у виховному процесі всього педагогічного колективу;
• діяльнісне виховання шляхом широкого залучення студентів в усіх заходах (гуртках, клубах за інтересами тощо);
• підтримка і заохочення ініціативи, творчості, практична допомога у створенні належних умов освітньо-виховного процесу.

Основні шляхи реалізації концепції:

• якісне оновлення змісту, форм і методів виховання;
• впровадження інноваційних педагогічних технологій і методик навчання;
• системна культурно-виховна діяльність на засадах цінностей гуманізму, свободи і демократії;
• створення творчої й доброзичливої атмосфери в кожній академічній групі, колективі університету і коледжу;
• науково-методичне забезпечення культурно-виховної діяльності;
• студентське самоврядування, на принципах якого вирішуються поточні питання;
• якість навчання, педагогічної практики, здобуття професійних знань, умінь і навичок, духовний розвиток особистості, дотримання норм права і моралі.

Контроль за ходом виконання концепції здійснюється:

• на рівні академічної групи– її активом, дорадником академічної групи шляхом обговорення актуальних проблем життєдіяльності, оцінки досягнутого, виявлення причин упущень і їх усунення, турбота про авторитет і позитивний поступ на кожному етапі навчання;
• на рівні факультету –декана факультету, старостату, циклової комісії, шляхом відвідування занять і виховних заходів, проведення контрольних зрізів знань, контрольних робіт, аналізу зробленого за семестр, визначення переможців, талантів, внесення пропозицій щодо заохочення чи притягнення до відповідальності, зв’язків з батьками;
• на рівні університету –адміністрацією , Вченою радою, студентським секретаріатом; шляхом відвідування, аналізу і оцінки культурно-виховних заходів, індивідуальної роботи, заслуховуванням звітів відповідальних осіб, розпоряджень ректора, рішень студентської ради, нагородження переможців і за інші досягнуті успіхи, оголошення подяк за ініціативу і вагомий доробок, накладання дисциплінарних стягнень за певні порушення в роботі, підготовка необхідних методичних рекомендацій на рівні Університету – відповідно до його планування.