Неформальна та інформальна освіта
Неформальна та інформальна освіта: новий вектор підготовки геодезистів у МКУ ім. Пилипа Орлика
Сучасний ринок праці у сфері ГІС-технологій та землеустрою змінюється швидше, ніж оновлюються державні стандарти. Кафедра геодезії та землеустрою Міжнародного класичного університету імені Пилипа Орлика впроваджує гнучкий підхід до навчання бакалаврів, поєднуючи класичну академічну базу з елементами неформальної освіти.
Чому це необхідно?
Спеціальність «Геодезія та землеустрій» вимагає не лише знання законів, а й віртуозного володіння софтом та обладнанням, які оновлюються щороку. Неформальна освіта дозволяє студенту:
- Синхронізуватися з ринком: Отримати навички роботи з найновішими моделями електронного обладнання та поглибити знання в ІТ-технологіях.
- Персоналізувати траєкторію: Вибрати вузьку спеціалізацію ще під час навчання, шляхом проходження спеціалізованих курсів або тренінгів.
- Визнати самоосвіту: Результати курсів та тренінгів зараховуються як частина навчальних дисциплін (перезарахування кредитів).
Актуальність
В умовах відбудови інфраструктури та цифровізації земельного кадастру України, фахівець має бути «multi-tool» професіоналом. Академічна програма дає фундаментальні знання (фундамент), а неформальна освіта — актуальні інструменти (стіни та дах).
Основні форми неформальної освіти на кафедрі
Ми інтегрували декілька напрямів, які допомагають нашим бакалаврам ставати конкурентними фахівцями на сучасному ринку праці:
- Масові відкриті онлайн-курси (MOOC): Студенти проходять сертифіковані курси на платформах Coursera, Udemy, Prometheus.
- Професійні воркшопи та тренінги: Співпраця з лідерами галузі та постачальниками геодезичного обладнання. Участь у практичних семінарах.
- Вебінари від стейкголдерів: Зустрічі з практикуючими землевпорядниками, державними реєстраторами та представниками Держгеокадастру для розбору реальних кейсів.
- Профільні конференції та хакатони: Участь у наукових та практичних івентах, де студенти презентують власні проєкти.
Як відбувається визнання результатів?
На кафедрі розроблено прозорий механізм: студент подає сертифікат про проходження курсу, профільна комісія оцінює відповідність програмі дисципліни, і результати зараховуються як частина підсумкової оцінки або навіть як повний курс.
Поруч із формальною (університетською) та неформальною (курси, тренінги) освітою існує третій, найбільш природний вид навчання — інформальна освіта.
Якщо коротко: це навчання, яке відбувається «само собою» під час повсякденної діяльності, праці чи дозвілля. Воно не має чіткої структури, викладачів чи розкладу.
Основні характеристики інформальної освіти
- Самовідповідальність: здобувач самостійно визначає, що, як і коли вивчати.
- Відсутність сертифікатів: за замовчуванням інформальна освіта не завершується видачею диплома або сертифікату
- Стихійність: Це може бути перегляд відео на YouTube, читання професійного форуму або консультація з досвідченим колегою.
- Неперервність: Це процес «lifelong learning» (навчання впродовж життя), який не обмежений роками перебування в аудиторії.
Як вона реалізується на практиці?
Інформальна освіта не потребує запису до навчального закладу. Ось основні шляхи її реалізації:
- Самоосвіта (Self-study):
- Читання професійної літератури, підручників або наукових статей.
- Перегляд навчальних роликів, подкастів чи вебінарів.
- Користування бібліотеками та електронними архівами.
- Досвід на робочому місці:
- Метод «спробував-помилився».
- Спостереження за роботою майстра (менторство без офіційного статусу).
- Обмін досвідом у професійних спільнотах (чати в Telegram, форуми типу Stack Overflow).
- Соціальна взаємодія:
- Дискусії з експертами.
- Відвідування виставок, музеїв або конференцій як слухач.
- Участь у волонтерських проєктах, де здобувач опановує нові навички в процесі роботи.
Як «легалізувати» цей досвід в університеті?
Хоча інформальна освіта не дає «корочки», сучасна система вищої освіти (зокрема в Міжнародному класичному університеті Імені Пилипа Орлика) дозволяє визнавати ці знання.
- Процедура валідації: Студент, який самостійно опанував певну тему (наприклад, програмування або іноземну мову через практику), може звернутися до викладача, який викладаю цю дисципліну.
- Доведення результатів: Оскільки сертифіката немає, студент має підтвердити знання іншим шляхом: скласти іспит, пройти співбесіду, презентувати портфоліо або виконати практичне завдання.
- Зарахування: Якщо викладач визнає рівень знань достатнім, вони можуть бути зараховані як результати навчання за певною дисципліною.
Архітектура сучасного фахівця: Новий вектор підготовки геодезистів