Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика · 27 квітня 2026 року.
27 квітня 2026 року в Міжнародному класичному університеті імені Пилипа Орлика відбувся «Orlyk Research Colloquium» — методологічний семінар для аспірантів, приурочений до Psychology Day at the United Nations 2026 (23 квітня 2026 р.). Цьогорічна тема ООНівського форуму — «Psychological contributions to fostering collective action in uncertain times: Advancing human rights in a world in conflict» — задала рамку, в якій молоді дослідники університету представили власні наукові проєкти.
Дискусію вибудувано навколо чотирьох тематичних блоків, окреслених на ООНівському форумі:
Аспіранти МКУ імені Пилипа Орлика осмислили ці виклики не як дистантні «глобальні теми», а як предметне поле, у якому українська академічна традиція має власний голос — особливо у контексті досвіду війни, масового переміщення та післявоєнного відновлення.
Принциповою установкою колоквіуму стала орієнтація на методологічну доцільність. Кожен аспірант мав обґрунтувати, чому обраний інструмент адекватний дослідницькому питанню та культурному контексту, а не лише є популярним у міжнародній літературі. Така настанова дисциплінує мислення молодих науковців і убезпечує від механічного перенесення моделей, які у вітчизняних реаліях втрачають частину своєї пояснювальної сили.
У ході обговорення неодноразово артикулювалося, що міжнародні концепти — environmental peacebuilding, психотерратичні синдроми, transcultural capital, accountable allyship — потребують ретельної культурної адаптації, а не калькованого імпорту. Особливо плідною виявилася дискусія щодо «темного боку» (dark side) середовищного миробудування у контексті відбудови деокупованих українських територій та ризиків femonationalism у мобілізаційному дискурсі воєнного часу.
Ректорат МКУ імені Пилипа Орлика підтвердив послідовний намір розвивати колоквіум як регулярний майданчик аспірантської наукової комунікації. Серед окреслених напрямів інституційної підтримки:
Університет послідовно розглядає аспірантський рівень як ключовий ресурс відтворення та оновлення наукової традиції — той рівень, на якому формується критична маса оригінальних, методологічно дисциплінованих дослідників, здатних представляти українську психологію у глобальному дискурсі на рівних з провідними академічними школами.