На розгляд членів студентського наукового гуртка були представлені і рекомендовані до участі у ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «The Integration of Research, Innovation and Economy», що має відбутися з 11 по 13 березня 2026 р. у м. Севілья, Іспанія; одноосібні тези доповіді д.ю.н, проф., зав. каф. права О.А. Кириченка на тему «Значимість інновацій в розумінні мегагенезису еволюції людської цивілізації на фоні докторських дисертаційних та інших досліджень та в умовах триваючих повномасштабних регіональних війн»; тези доповіді у співавторстві к.ю.н., доц. каф. права О.М. Бідей та здобувачки за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю 081 Право І.О. Бідей на тему «Значимість другої концепції поняття криміналістики та ордистики для розробки засобів подолання адміністративних та інших мініправопорушень», а також одноосібні тези доповідей О.М. Бідей на тему «Значимість інноваційної система доктринальних, базисних часткових і спеціальних вчень криміналістики та ордистики для удосконалення процедури подолання адміністративних та інших мініправопорушень».
Особливий інтерес присутніх був прикутий до змісту чисельних докторських і кандидатських дисертацій та іншого фундаментального підґрунтя розробки періодизацій розвитку людства, що в кожному із випадків залишалися на рівні тієї чи іншої частковості розробки даної проблеми у порівнянні із викладеним інноваційним власне доктринальним розумінням мегагенезису цивілізації людства та супутнього розвитку юриспруденції. У процесі розробки інновації були піддані аналізу положення низки спеціальних докторських дисертацій, зокрема, А.В. Гур’янової із дослідження філософсько-методологічної основи синтезу ключових парадигм сучасної епістемології; Н.В. Зайцевої – досвіду епістемологічної рефлексії історіософії як метафізики; А.В. Лубського – соціально-філософського дослідження концептуальної інтерпретації альтернативних моделей історичного процесу; Л.А. Мусаєляна – становлення і сутності теорії історичного процесу; та ін., а також найбільш відомих інших фундаментальних досліджень даної проблеми: Л.Є Гриніна з теоретично-математичного аналізу періодизації людства із виділенням лише мисливсько-збирального, аграрно-ремісничого, промислового і науково-інформаційного періоду виробництва; Ю.В. Павленка – схематичного викладу всесвітньо-історичного процесу у вигляді періодів привласнювального суспільства, відтворювального суспільства і невідомого нам навіть у свої найосновніших рисах суспільства віддаленого майбутнього; М.М. Крадіна – дослідження проблем періодизації історичних мікропроцесів із підтримкою позиції лише К. Чейз-Данна і Т. Холла із виділення всього трьох періодів відповідно трьом способам накопичення : заснованого на родинних зв’язках, данницького і ринкового; С.М. Гринченка – представлення паралелізму етапів глобальної еволюції базисних інформаційних технологій та типів семіотичних знакових систем, тощо.
Викладений рівень наукової дискусії, започаткований у представлених тезах доповідей на конференцію та активно підтриманий і розвинутий у процесі засідання студентського наукового гуртка, відобразив ті широкі можливості набуття здобувачами належної базисної і супутньої юридичної освіти і розвитку у них достатньо високого рівня аналітичного мислення, що усталене притаманні освітянському процесу за всіма без винятку існуючими університетськими спеціальностями.
