Неформальна освіта сьогодні є важливою складовою професійного зростання здобувачів вищої освіти, особливо на другому (магістерському) рівні, де значну роль відіграють практичні навички, міждисциплінарні компетентності та здатність до безперервного навчання. Показовим прикладом активного залучення до неформальної освіти є здобувач другого (магістерського) рівня ПЗВО «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика», освітньо-професійної програми “Громадське здоров’я” – Олександр Тимофієв.
Упродовж 2024-2026 років Олександр системно долучався до різних освітніх ініціатив, тренінгів та курсів, що охоплюють як академічну, так і практично-прикладну площину. Отримані ним сертифікати засвідчують не лише факт участі, а й різноплановість напрямів професійного розвитку.
Зокрема, серед підтверджених результатів неформального навчання можна виокремити кілька важливих векторів:
1. Академічно-науковий напрям.
Участь у всеукраїнському науково-практичному семінарі, присвяченому навчально-науковим реаліям у час війни, демонструє зацікавленість здобувача у дослідницькій діяльності, аналітичному мисленні та інтеграції українського й європейського досвіду в освітній простір.
2. Медичний та психосоціальний напрям.
Проходження спеціалізованого електронного курсу щодо ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням міжнародних протоколів свідчить про розвиток клінічного мислення, обізнаності у сфері ментального здоров’я та готовність працювати з чутливими категоріями населення.
3. Тактична та військова медицина.
Наявність кількох сертифікатів із тактичної медицини, включно з інструкторськими програмами та курсами бойових медиків, підкреслює практичну спрямованість навчання, високий рівень відповідальності та орієнтацію на здобуття життєво важливих навичок, актуальних в умовах сучасних викликів для України.
4. Міжнародний компонент.
Окремі сертифікати мають ознаки міжнародної співпраці та англомовного освітнього середовища, що сприяє розвитку професійної мобільності, комунікативних навичок та інтеграції у глобальний освітній простір.
Таким чином, приклад Олександра Тимофієва яскраво ілюструє, що неформальна освіта для здобувачів магістерського рівня — це не епізодична активність, а цілісна стратегія професійного становлення. Вона доповнює формальну університетську підготовку, розширює світогляд, формує прикладні компетентності та підвищує конкурентоспроможність випускника на ринку праці.Для ПЗВО «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» такі освітні траєкторії студентів є свідченням ефективного поєднання академічної підготовки з особистою ініціативою здобувачів, їхньої мотивації до саморозвитку та готовності відповідати сучасним суспільним і професійним вимогам. Неформальна освіта у цьому контексті виступає не додатком, а повноцінним інструментом формування компетентного, мобільного й соціально відповідального фахівця.
